СТРАТЕГІЧНЕ ПИТАННЯ

Важливість мікроклімату в корівнику важко переоцінити. Адже продуктивність молочних корів залежить на 70% від умов утримання й тільки на 30% — від генетичного потенціалу тварин. Оптимальний мікроклімат у корівнику забезпечує здоров’я тварин і максимальну конверсію корму, а отже, максимальну продуктивність від тварин і рентабельність ферми. 

Забезпечити оптимальні умови для утримання корів можна, застосовуючи комплексні рішення, які ми пропонуємо нашим партнерам. Починати потрібно з правильного будівництва приміщень й організації повітрообміну в них. 

Зона комфорту 

 Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»

Щоліта ми спостерігаємо за тим, як господарства наражаються на одну й ту саму проблему: зниження продуктивності у тварин. І причина цього — корови перебувають у некомфортних умовах. Так, через стрес продуктивність тварин може впасти на 20–25%. В економічних розрахунках — це значні втрати для господарства. 

Корова перебуває у зоні комфорту, якщо температура повітря коливається від +4 до +24 °С. Тоді тварина витрачає мінімум енергії, отриманої від корму, на підтримання оптимальної температури тіла (+37,5…+39,5 °С). Особливо вимогливими до комфорту є корови високопродуктивної голштинської породи. А от корови червоностепової української породи більш адаптовані до високих температур. Вони здатні спокійно випасатися на луках за температури повітря +30 °С, не втрачаючи продуктивність. Хоча коровам і властиво адаптуватися до навколишнього середовища, різкі перепади температур негативно впливають на їх продуктивність. 

Якщо температура опускається нижче від оптимальної, корови витрачають певну кількість енергії, отриманої від корму, на обігрів тіла. І навпаки: за підвищення температури в приміщенні понад +24 °С у тварин збільшується частота дихання, а глибина вдиху зменшується — організм не доотримує кисень, сповільнюються метаболічні процеси, тварина стає кволою, втрачає апетит і припиняє споживати воду. Через тепловий стрес корови погано ідуть в охоту й запліднюються, погано відпочивають, тривалий час перебувають у риштаках, де прохолодніше. 

За обох сценаріїв виходу із зони комфорту організм корови бореться за життя, а молочна продуктивність різко знижується. Коли температура повітря підвищується до +40 °С, тварини перестають давати молоко. 

Несприятлива комбінація 

Негативний вплив на самопочуття і здоров’я тварин високої температури посилюється за підвищення вологості повітря, особливо гостро ця проблема постає в невентильованому приміщенні. 

Улітку корови здатні виділяти під час видиху до 30 л вологи щодня. Якщо вологість повітря висока, ворсинки на шкірі тварин втрачають свою властивість відводити надлишки вологи з організму, в результаті різко знижується здатність до температурного обміну. Перебування тварин в умовах температури +23 °С і вологості 48–50% призводить до зменшення надоїв у голштинів на 3%, а за вологості 90% — на 35%. 

Узимку в невентильованому корівнику значно посилюється розвиток грибів і патогенних мікроорганізмів на стінах і в кормах. Також нагромаджується вуглекислий газ у понаднормових концентраціях, що призводить до пригнічення роботи центральної нервової системи тварин — вони стають кволими і непродуктивними. Взимку за низьких температур і вологого повітря корова набагато швидше відводить тепло, ніж коли повітря сухе, відповідно, відчуває тепловий стрес і швидше замерзає. 

Не забуваймо, що перша необхідність корови — це свіже повітря. Тварина вагою близько 400 кг на добу переробляє близько 100 кг чистого повітря, що вдвічі більше за спожитий корм і воду. 

Тобто мікроклімат у корівнику значною мірою залежить від швидкості руху повітря в приміщенні. Оптимальна швидкість руху повітря в приміщенні: у зимовий час не має перевищувати 0,2 м/сек, а влітку залежно від температури повітря може збільшуватися до 5 м/сек. 

Ці особливості тварин дуже важливо враховувати в розробці конструктивних рішень на етапах проєктування та будівництва корівників. 

Світло-аераційний ліхтар

Насправді коровам не страшні сильні морози, якщо в приміщенні є доступ до чистого повітря, сухо й немає протягів. У цьому я переконався, спостерігаючи за роботою різних ферм, де корів утримують у приміщеннях під накриттям, захищених по периметру дерев’яними стінами, на глибокій підстилці. 

Однак на сучасній ефективній фермі потрібно забезпечити цивілізоване, технологічно правильне утримання високопродуктивних корів. Тому в будівництві приміщень потрібно врахувати обсяги повітрообміну в приміщенні, що безпосередньо залежить від висоти ліхтаря: чим він вищий — тим краще для повітрообміну. У своїх проєктах я закладаю висоту стелі, не нижчу за шість метрів. 

Кожен дах закінчується світло-аераційним гребенем або ліхтарем. Ця металоконструкція, яку ми розраховуємо й виготовляємо самі, забезпечує постійний відвід відпрацьованого й вологого повітря з приміщення, водночас сприяючи надходженню світла. Світло відіграє важливу роль у продуктивності корів, адже вони мають цікаву фізіологічну особливість: світлочутливі елементи, розташовані в оці, стимулюють обмінний процес і синтез молока у вимені. 

Ширина й висота світлоа-ераційного ліхтаря може коливатися залежно від особливості побудови даху. Оптимальна висота — 1,5–2 м. Наявність світло-аераційного ліхтаря дозволяє заощаджувати на освітленні приміщення, адже покриття (стільниковим або профільованим полікарбонатом) пропускає до 95% світла. Покриття профільованим карбонатом — якісніше, бо добре витримує град і мороз. А от стільникове може утворювати щілини, тому в разі потрапляння й замерзання в них води розтріскуються. 

Свіже повітря надходить у приміщення через вітрові штори. Використання світло-аераційного ліхтаря і вітрових штор дозволяє створити оптимальний повітрообмін у корівнику. Такі рішення втілено в багатьох прогресивних господарствах, воно підходить для ферм із прив’язною й безприв’язною системою утримання корів. На фермах таких господарствах, як «Прогрес» на Волині, «Бучачхлібпром» і Глобинський м’ясо-молочний комбінат було встановлено світло-аераційний гребень і вітрові штори, що забезпечило коровам оптимальний мікроклімат. 

Цікаве рішення було втілено в господарстві «Промінь» на Хмельниччині. В старому корівнику були низькі стелі (3 м), перегороджені ригелями, що унеможливлювало повітрообмін. У результаті роботи команди фахівців було ухвалено рішення зняти два ряди плит на стелі й вивести світлоаераційний гребень на висоту 4 метри. Тепер у приміщенні не затримується повітря, насичене вологою; не спостерігається різких перепадів температури; тваринам комфортно навіть без додаткового вентилювання. 

Сучасні вентилятори 

Та чи можна обійтися без вентиляторів? На сьогодні, коли спостерігається підвищення середньої температури влітку до +44 °С (максимально зафіксували +56 °С), вітрові штори не здатні ефективно забезпечити повітрообмін у приміщенні. Для створення мікроклімату потрібна додаткова система циркуляції повітряних потоків. 

Повітряні потоки можна створити двома типами вентиляторів. Перший — осьові або прогонні, які розміщують під кутом над місцем скупчення тварин і спрямовують на них потік свіжого повітря, таким чином охолоджуючи. 

Другий тип — лопатевий вентилятор стельового типу або дестрифікатор. Його завдання — змішати холодне й тепле повітря в різних шарах, і вирівняти до оптимальної температури. Розміщення світлоаераційного гребеня на висоті 10–12 м дозволяє максимально оптимізувати цей процес. 

Узимку за низької температури навколишнього середовища прогонні вентилятори призведуть до появи протягів. А дестрифікатор за умови закритих штор, вікон і клапанів на світлоаераційному гребені забезпечить комфортний мікроклімат у приміщенні. 

Разом з осьовими вентиляторами в приміщеннях застосовують систему туманоутворення. Температуру повітря в приміщенні знижують за допомогою дрібнодисперсного розбризкування води через форсунки під високим тиском. Є ще одна технологія — так звана «плачуща стіна»: у стінних модулях установлюють водяні панелі, повітря, проходячи через неї, охолоджується й надходить до приміщення. Це рішення впроваджується в США, а в Україні поки що не застосовувалось. 

Усі ці технології сприяють створенню оптимального мікроклімату в корівнику й отриманню господарством стабільних прибутків. 

Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»   

журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2020 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.}